Сімейним законодавством передбачена можливість для подружжя, які вирішили не проживати разом, встановити режим окремого проживання. Попри те, що зазвичай вважається, окреме проживання подружжя не оззначає кінець цього шлюбу. Швидше, це є етапом тимчасової кризи в сімейних відносинах, яка може призвести до розлучення. Тобто, це або призведе до фактичного припинення шлюбних відносин, або, навпаки, до примирення подружжя.

Адвокат з розірвання шлюбу: як відбувається розлучення?

Хоча це й не означає закінчення шлюбу, режим окремого проживання все ж має деякі юридичні наслідки: з врахуванням постанови суду призупинення деяких обов’язків (зобов’язання вірності, про спільне життя в рідному домі та матеріальна підтримка одне одного). Режим окремого проживання також передбачає припинення юридичної спільності активів обох з подружжя.

З іншого боку, обов’язок матеріальної підтримки по відношенню до іншого подружжя залишається незмінним (наприклад, в разі серйозного захворювання) і, перш за все, залишається обов’язок по утриманню, допомозі та навчанню батьками своїх дітей, що, однак, продовжує обтяжувати подружжя. Наприклад, окреме проживання подружжя не скасовує обов’язки розлучених батьків по відношенню до дітей. Взагалі, так зване розлучення подружжя може бути фактичним, консенсуальним або судовим. Якщо вам необхідна домомога саме щодо судового розірвання шлюбу, то звернутися до адвоката з розлучень можна тут.

Фактичне розлучення подружжя

Розлучення де-факто — це ситуація, яка прямо не регулюється законодавством і включає в себе всі ситуації, в яких подружжя вирішили вести себе так, ніби вони були розлучені. Наприклад, це той випадок, коли чоловік і жінка за взаємною згодою продовжують жити разом в одному сімейному будинку, але без будь-яких відносин між ними. Або випадок, коли вони вирішують більше не жити разом під одним дахом. Або навіть якщо подружжя вирішили не бути взаємно вірними.

Однак слід зазначити, що тільки рішення суду може звільнити кожного з подружжя від зобов’язань, що випливають із шлюбу. Отже, фактичне розлучення може мати правові наслідки з боку подружжя, який, не звертаючись до суду, ухиляється від виконання цих зобов’язань. Наприклад, позашлюбні стосунки можуть бути покладені в основу доказування в іншому окремому юридичному провадженні.

Більш складні ситуації трапляються, коли у подружжя присутні неповнолітні діти, недієздатні або діти, що страждають від інвалідності, так само як і інші дорослі утриманці. У цих випадках фактичне розлучення, навіть якщо обоє батьків прийняли це рішення за обопільною згодою, може мати серйозні наслідки, як з громадської моральної, так і з юридичної точки зору.